Главная > Статьи
 


[к коментариям]

Венеційський Biennale 2012 швидко і майже про все. Печа-куча з архітекторами бюро Zotov&Co

04 - 12 - 2012
21 листопада в Архітектурному клубі відбувся захід в експериментальному форматі печа-куча*, приводом до якого стала поїздка молодих київських архітекторів та архітекторок з київського бюро Zotov&Co на Бієнале 2012 до Венеції. Зі швидкістю пересування між численними експонатами доповідачі розказали про лауреатів конкурсної програми Common Ground, про павільйон Данії, Гренландії, Японії, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, згадали і Україну.

фото Mykhava Tatianailo.

Лауреати конкурсної програми Common Grounds. Олена Гранкіна
.

“Золотий лев” за конкурсну програму цього року дістався студії Urban-Think Tank, які працювали разом з дизайн-критиком Justin MacGuirick та архітектурним фотографом Iwan Baan. Їх експозиція “Башта ДавидаВеликий горизонт” в приміщенні Арсеналу зовні виглядала як простенький маленький бар оточений недобудованими стінами. Але виявляється бар тут не прохідний, стіни не випадкові, а фотографії на них не просто дешева деталь інтер’єру. На фотографіях зображене бідне місто посеред якого стоїть 45-ти поверховий хмарочос. Неоднорідна мозаїка фасаду хмарочосу – це вертикальні нетрі для бідних, які заселили поверхи недобудованого у 1994 році порожнього офісного центру.



На першому поверсі діти грають в футбол. Висхідним паркінгом можна на таксі доїхати до 20-го поверху, щоправда вище доводиться підніматися пішки. Тут і там трапляються випадкові речі. Балконна мозаїка – це облаштованні на різний смак та різні потреби помешкання, розмежовані лише шторами. Поодинокі недобудовані стіни, такі самі як у павільйоні, в нетрях будинку є ознакою добробуту і статку.

В хмарочосі мешканці знайшли і створили собі спільний прихисток, де вони сім’єю можуть разом обідати, власне їжа зібрала їх всіх разом. В барі теж можна спинитися, поспілкуватися, усвідомити, що відбувається довкола тебе, зібратися разом.




Співіснування в хмарочосі це і є той спільний простір, спільне життя, спільні засади, власне “common ground”. Сам Iwan Baan назва це архітектурою без архітекторів, 700 сімей використали 45-ти поверівку доцільніше ніж професіонали. Саме на цей розрив між творцями архітектором і мешканцями користувачами, на низове захоплення території, на створення іншого типу поселення звертає нашу увагу цей проект.

Срібний лев.

Срібного лева вручили Grafton Architects. Для них common ground – це зв’язок ідей, взаємо впливів вчителів на учнів та послідовників. Вони отримали запрошення взяти участь в Бієнале, коли виграли конкурс у Перу. Своєю експозицією вони хотіли показати, хто є їх натхненником, і яким чином на них вплинули роботи архітектора з Бразилії Paulo Mendes da Rocha.



В самому павільйоні можна було побачити частини проектів Пауло макети церкви, стадіону білі з вапняку, а поруч менші проекти Grafton Architects, щоб кожну цитату, кожну втілену та переосмисленну ідею можна було відслідкувати. Вони переконані, що спільним ґрунтом для хорошої архітектури, можуть бути роботи інших, досвід інших – і ця відкритість може стати відправною точкою.

Valerio Olgiati архітектор, який збирає натхнення. Ольга Ісаєнко.
 
Швецький архітектор, звернувся до 41 архітектор(ки)а і попросив надати йому одну чи кілька картинок важливих тим чи іншим чином для його чи її творчості. Це могло бути будь-що – природа, споруди, серед експонатів трапився навіть білий аркуш. Загалом Valerio Olgiati надали 323 зображення, які можна було побачити в окремій кімнаті в Арсеналі на велетенському білій брилі.

 увеличить увеличить

Білий паралелепіпед – здалеку стає архітектурним об’єктом зблизька. Тим самим створюючи новий символічний простір, де на плиті виставлені ці картинки, образи, роботи. До речі, на сайті архітектора теж ви не знайдете його проектів чи робіт, лише картинки, що надихають.

Лаконічні Нідерланди.

Незмінно лаконічний павільйон Нідерландів. Білі стіни, потоки світла одразу створюють відчуття простору. Дзеркальний цоколь та контраст матеріалів ніби піднімали над землею на 40-45 сантиметрів.





Велитенсьі легкі різнокольорові штори від Petra Blaisse рухаюючися залою навпопад відокремлювали групи людей змушували до інтеракції. Оля Ісаєнко ствреджує, що опинившись між шторами на одинці з незнайомими людьми, звертаєш увагу на того, хто поруч, на сам павільйон, на контракст матеріалів та усвідомлюєш себе включеною в простір.

Данія про Гренландію після кліматичних змін. Юрій Ларіонов.

Данія у співпраці з Гренландією представили проект розвитку крижаного острова “Можлива Гренландія”. Коротко представивши попередній розвиток та нинішний стан справ – типові маленькі будиночки та побут гренландців, учасники спроектували – план розвитку на майбутні десятиліття. Найцікавіше, що Гренландія, за словами Юрія Ларіонова не просто прагне незалежності, але слідкує за змінами клімату і сподівається, що після того як льодовики розтануть їм відкриється до видобутку нові мінерали, що дасть поштовх до розвитку повноцінного материка.







Оскільки острів розташований на перетині багатьох торгівельних зв’язків, було б доцільно скористатися цим і активувати цей транзитний потенціал острова. В павільйоні було представлено проект морського- та аеро-порту. Що мають вигляд двох 3 кілометрових пластин.

І разом з тим переосмислено типові помешкання та запропоновано модальну систему в побудові житла. Це значить, що, окрім крівлі з сонячними батареями, частина будинку складатиметься з кубів, що їх можна перемістити та змінювати функціональний та зовнішній вигляд помешкання.

Дерево в архітектурі фінського павільйону.

Фінський павільйон, що на нього минулого року впало дерево відреагував на це із гумором. І цього року вже в перебудованому Альваром Альтро приміщенні, учасники представили свій проект під назвою (sic!) “Дерево в архітектурі”. Виключно молоді архітектори представили вже реалізовані дерев’яні архітектурні  об’єкти.



Японський павільйон про порожнє місце. Анастасія Пономарьова
.

Серед національних павільйонів переміг Японський. Куратором, якого був відомий Тойо Іто з питанням замість заголовку “Чи можлива тут архітектура?” Заставлений голими деревами, що розповідали історію території, що в 2011 році постраждала після цунамі. А дерева під впливом солоної води втратили свої життєві функції, але так і лишилися стояти свідками катастрофи. Саме стовбури дерев були конструктивним елементом великої кількості проектів як студентських та і професійних.

Історія постраждалої локації ще цікава тим, що після трагедії муніципальна влада запропонувала дуже радикальні план і проект із відновлення та забудови, але громадськість не погодилася, бо хотіла зберегти пам’ять. Такий конфлікт інтересів збурив дискусію власне проте, чи можлива там архітектура.



В результати тривалих дискусій було знайдено вихід – облаштування на порожньому місці – будиночків громадського користування, де б міг знайти прихисток і той, хто втратив помешкання, і той хто шукає тепла та відпочинку. “Спорожніла територія дозволяє подивитись на принципи будинку для всіх”, – вважає автор. Забудова за виробленими з громадськістю принципами вже розпочато.

Демократичний простір США.

Павільйон США демонстрував фіксацію короткотривалих дій спрямованих на покращення соціальних проблем. Кожна з цих дій мала примітку про час, гроші та можливості витрачені на її реалізацію. Крім того вони були затеговані, і кожен охочий біг обрати проблему, що в тому числі стосувалася його міста і подивитися, що в цій сфері було зроблено і Нью Йорку.

Як зазначив Віктор Зотов: “100 планшетів США демонструють, уявлення про архітектуру знизу. Схиблені на демократичності вони показали, як громадськість народжувала шматочок простору. Там не було архітектурної творчості, архітектор і поруч не стояв”.


Все це нині можна знайти на сайті, наприклад покращення інтеракції мешканців з річкою, водою та загалом природою – було вирішено в такий незвичний спосіб як смс-спілкування з рибами та іншою мікрофлорою. Де не де в річці розташовані сенсори, їм можна написати смс-запит із питанням, яка температура чи інші біологічні параметри і річка вам відповість. Можливо щось подібне треба і для нашого Дніпра, про яке кияни здається вже забули.

Post Scriptum.

Після презентацій ще довго доповідачі та ті, кому пощастило відвідати Бієнале, ділилися враженнями та емоціями. Про красу самої Венеції, про парадокс українського павільйону,в якому російські архітектори представляли проект музею в Антарктиці, про це План Б вже писав раніше.

А серед іншого постало важливе питання наскільки “архітектурним” був Бієнале, де переважно соціальні проекти представляють куратори, фотографи іноді навіть художники? І хоча в презентаціях йшлося про урбаністичні аспекти діяльності архітектора, переосмислення ставлення та продукування простору, але креслення в експозиціях теж були.

Бієнале це привід подивитися на архітектора з іншого боку, не на всемогутнього творця і командира, а модератора, який стоїть поруч, в колі людей, і виступає в ролі комунікатора між людьми.

* Печа-куча (яп. теревені) – це методологія презентації коротких доповідей, спеціально обмежених по формі та тривалості. Доповідач представляє доповідь-презентацію з 20-х слайдів, кожен слайд демонструється 20 секунд, після чого автоматично змінюється на наступний. Таким чином тривалість доповіді обмежена 6 хвилинами 40 секундами. Кількість доповідей зазвичай коливається від 8 до 12.

фото Nico Saieh.
canactions.com
pb.platfor.ma.

См. также: Печа-куча на тему: «Венецианское Biennale 2012: Сommon Ground». Фотоальбом: здесь.
 

Теги: Архитектура


Оценка:  0,00 

Ваша оценка:      

Комментарии

Нет комментариев

Добавить комментарий

Имя:*
E-mail:
(не публикуется)
Текст:*
Введите цифры указанные на картинке:
captcha

* - поля отмеченные звездочкой обязательны для заполнения.
Лучшие статьи
Gretsch-Unitas GmbH (Гретч-Юнитас) – путь длиной 100 лет
Мансардные окна. Ответы на возможные вопросы
Репортаж о выставке «Примус: Окна. Двери. Профили - 2009»
Последние статьи
Новый фильм «Поколение четырёх стен» и его вирусный эффект: тысячи зрителей оценили важность фактов, описанных в фильме
Запрошення на «Windo Lviv 2018 – міжнародну виставку вікон, дверей і скла»
МИРОПЛАСТ увеличивает производственные мощности
Статьи по теме
glasstec 2016: Бизнес-форум топ-игроков стекольной индустрии
Международные дни дизайна и архитектуры в Киеве: программа
Проект КАМПУС INSEAD. Новое лицо одной из лучших в мире школ менеджмента

Лучшие новости
Путешествие в Турцию компании «МИРОПЛАСТ» вместе со своими клиентами

Шаг в сторону потребителя

Капитаны российского бизнеса – в Deceuninck

  Последние новости
Почему в новой квартире меняют окна? И когда это нужно делать

Солнечный коттедж в Винницкой области

Алюминиевые системы XXI века: умный дом с ALUPROF


Случайные видео

 03:40

Установка коробки
межкомнатных дверей
 05:54

CANactions 2010
 02:24

Установка дверных ручек
 00:56

Уборщица моет
автоматические двери

 Интересные факты


Поиск по сайту

Авторизация

Логин
Пароль
Стать участником
Вспомнить пароль
Нужен ли сайту раздел Объявления?
 
Да! Буду читать.
Да! Буду размещать.
Нет! Никогда не читаю.
Мне всё равно.

Новости