Хтось бачить «жлоба» в бабусі-консьєржі, хтось – у сусіді поверхом вище, у водієві маршрутки. Хтось живе із ним усередині, хтось – насолоджується власним жлобством, або не помічає його… А от Антін вирішив вивчати усюдисущого жлоба з наукової точки зору і деякі його відкриття – не можуть не вразити. До вашої уваги – кращі цитати вечора.


Три роки тому в Вікіпедії слова жлоб не було взагалі. Те що ви зараз там побачите – це ми започаткували.

Хоча слово це має багату історію. Морфологія слова жлоб починається з середини 19 ст. Як не дивно, воно має аристократичне благородне коріння – його вживали англійські архітектори, які в 19 ст. будували місто Одесу. Ті заробітчани з навколишніх сіл, які працювали на будівництві називалися «jobber» (від англ. «job» – робота, праця). Згодом будівничі поїхали, а в Одесі сформувалося таке собі своєрідне мультикультурне середовище з переважаючою єврейською общиною, – слово трансформувалося в сучасне «жлоб» і означало людину, яка прийшла з села і чомусь не може занурити себе, так би мовити, у міський контекст.

Спершу середовище, яке користувалося словом було доволі вузьке. Аж поки післяреволюційні арешти початку 20-х років, не привнесли це слово, разом з його носіями в радянські тюрми, де слово означало просто жадібність і довгий час існувало виключно в ареалі пенітенціарної системи. Аж поки не помер Сталін. Після його смерті сталася «Велика амністія» і знову ж таки, носії тюремного лексикону рознесли слово на теренах всього Радянського союзу.

Слово прижилося, зокрема, в міському середовищі і характеризувало передусім саме людину неосвічену, яка знаходиться на первісних щаблях формування власної свідомості і ідентичності саме у міському середовищі. Згодом слово почало розширювати свій контекст – від слова жлоб відпучкувалося слово «жмот», яке і характеризує в першу чергу людину жадібну, а слово жлоб зайняло свою окрему нішу, і характеризує і нині людей, для яких первісні інстинкти, якими володіє власне «я» – стоять на першому місці.

Це їхнє «я» має на меті в першу чергу сформувати навколо себе ареал агресивного придушення. Можна стверджувати, що слово це породжене тоталітарною системою цінностей і саме по собі є тоталітарним. Тобто спершу слово вживалося в місті і означало містян, що прибули з села, але чомусь не змогли адаптуватися до міських реалій і спільнот.

Згодом, з появою т.зв. «стиляг» і подібних спільнот, людей, що культурологічно вирвалися з-під гніту системи, і тому репресувалися її прибічниками найбільше, – слово жлоб стало означати представника тоталітарної влади, який самовіддано бореться з усіма проявами міської урбаністичної культури.
Нині жлобство скрізь – це той продукт, який ми виробляємо найбільше і найкраще. І цілком можливо, що зовсім скоро у нас на рівні з трубами і вугіллям з’явиться таке явище «як валовий внутрішній жлоб».